COCAIN Боливия Кокаин Перу Славгород

Аллилуйа, братва! Мне, уроду, ну кажется, было не суждено стать благонадежным гражданином, и вот уже несколько лет я покоряю не просто улицы, а весь чертов город своими ништяками. Мой дорожный путь начался с закладок - моих первых знакомств с красивыми вещами, более известными как наркотики. Я помню, как в тот дождливый вечер с ребятами решил затариться ракетами, чтобы разогнать тоску, которая охватила нас. Через пару часов в уже известном дербане мы несчастные души вышли с отличным добычей. И началось! Заслуженно называемый пикником, наш регулярный вечер на площади стал местом, где мы могли расслабиться и позволить себе оторваться от забот. Эта сфера свободы, эти маленькие камни кокаина, превращали орех в нашего верного спутника. Закат солнца свидетельствовал о нашем приходе, и каждый из нас тащился от ожидания этого момента.

Следующий вечер мой неуемный дух снова взял верх над рассудком, и я рискнул продавать свой аккуратный кокс. Это был совершенно другой опыт, братцы! Когда вы сталкиваетесь с возможностью заработать, все остальное уходит на второй план. К нам начали приходить новые лица, охотно отдававшие свои последние деньги за нашу ракету. Я чувствовал себя королем преступного мира, хотя и был простым наркоторговцем. Но не каждую ночь всему есть предел! И однажды, когда мы решили заниматься своими делами на привычной площади, она стала свидетелем нашего поражения. Вокруг нас шагали копы, злобные и ненавистные. Они захотели поймать нас врасплох, но мне так повезло, что я сумел уйти весьма изворотливым образом. Моё сердце бешено колотилось, а мысли гнались друг за другом, пока я не оказался в безопасности. Что за фигня, братцы? - я думал, пока шел в сторону дербана. Это было место, где можно было отдохнуть душой после таких стрессовых ситуаций. Это был мой уголок, где я мог наслаждаться и вдыхать запах свежесрезанных трав. Именно здесь я соединялся с природой и читал свои грязные комиксы. Да, да, неудержимый наркостан мог читать! Но вы должны понять, что это была наша незамутненная реальность, наш краткий отрезок времени, который мы отводили только себе. Сколько же я затратил денег на эти таблы! Казалось бы, поначалу это были маленькие расходы, но со временем они превратились в настоящий оттяг. Я обожал думать, что я знал все о кокаине, что это моя штука, мой выход из реальности. И каждая закладка стала дороже предыдущей. Вот такой я гопник, ребята. Разные люди, разные истории. Мой путь усыпан трудностями, но я не сдаюсь! Я по-прежнему предпочитаю наркотики мерзкому реальному миру. И пусть я находился на пределе, я протягивал руку ко множеству закладок на этом пути. Каждый день я продавал что-то новое, стараясь удовлетворить жажду нашей сплоченной команды. И даже несмотря на все опасности и риски, мы оставались единой силой на площади. Итак, мои друзья, я прочувствовал на себе все плюсы и минусы этого наркотического мира. Пускай моя жизнь скучает и рушится из-за дешевой ракеты, но я продолжаю покорять свой чертов город. Я, наркоманский гопник, научился наслаждаться прекрасными мгновениями, которые мир обычных людей вряд ли позволяет испытать. Для меня, это краткие мгновения блаженства, фантастические приключения на площади, прыжки в неизвестность, где мои закладки и ракеты подарят мне сомнительное счастье. И я готов отдать свою честь ради этого ореха, зная, что каждый день прожит с полной отдачей и азартом.

Аллилуйа, братва!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.